| | |
| відва́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | відва́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відва́люймо |
| 2 особа | відва́люй | відва́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відва́люватиму | відва́люватимемо, відва́люватимем |
| 2 особа | відва́люватимеш | відва́люватимете |
| 3 особа | відва́люватиме | відва́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відва́люю | відва́люємо, відва́люєм |
| 2 особа | відва́люєш | відва́люєте |
| 3 особа | відва́лює | відва́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| відва́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відва́лював | відва́лювали |
| жін. р. | відва́лювала |
| сер. р. | відва́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| відва́люваний |
| Безособова форма |
| відва́лювано |
| Дієприслівник |
| відва́лювавши |
