Покуріти Posted on by / 0 Comment покурі́ти1 – дієслово доконаного виду (диміти деякий час) Інфінітив покурі́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа покури́ть покуря́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.
Курітися Posted on by / 0 Comment курі́тися – дієслово недоконаного виду (диміти; парувати) Інфінітив курі́тися, курі́тись однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа курі́тиметься курі́тимуться ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа кури́ться куря́ться Активний дієприкметник Дієприслівник курячи́сь* МИНУЛИЙ ЧАС чол.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment Хотілося зручно розлягтися на хвилях слів з сигаретою, хоч би диміти в стелю, не ковтаючи диму, ледве стримавсь, аби не попрохати.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment А ті ноги йшли, перечіплюючись, хоча дорога рівна, зачіпали куряву, і та вже й диміти починала, огортаючи його босі ноги сивим борошном.
БЕРРОУЗ Эдгар – Тарзан, годованець великих мавп Posted on by / 0 Comment Незабаром гострі Тарзанові очі помітили легенький димок далеко на північному обрії, і він зацікавився: що ж могло горіти диміти серед великих вод?
БЕЛЕНТАЙН Роберт – Кораловий острів Posted on by / 0 Comment За кілька секунд дерево почало диміти, не минуло й хвилини, як воно спалахнуло, менш ніж за чверть години ми вже пили лимонад і їли кокосові горіхи, сидячи коло багаття, на якому можна було засмажити цілу овечку, а дим, полум’я та іскри здіймалися між широкого листя лапатих пальм і осявали наш зелений курінь.
ЛЕМ Станіслав – Едем Posted on by / 0 Comment Бризкаючи на грунт, піна починала бурхливо диміти й затягувала все довкола сірою запоною.
Іван Кривуцький – За полярним колом Posted on by / 0 Comment На щастя, зайшов якраз один із бригадирів, бачить, що повно диму, а старий метушиться – не бачить, де відро з водою, де починають диміти дошки в підлозі.
