| відділи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | відділи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відділі́мо, відділі́м | |
| 2 особа | відділи́ | відділі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відділю́ | відді́лимо, відді́лим |
| 2 особа | відді́лиш | відді́лите |
| 3 особа | відді́лить | відді́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відділи́в | відділи́ли |
| жін.р. | відділи́ла | |
| сер.р. | відділи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відді́лений | ||
| Безособова форма | ||
| відді́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| відділи́вши | ||