| позачи́нювати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | позачи́нювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | позачи́нюймо | |
| 2 особа | позачи́нюй | позачи́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | позачи́нюю | позачи́нюємо, позачи́нюєм |
| 2 особа | позачи́нюєш | позачи́нюєте |
| 3 особа | позачи́нює | позачи́нюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | позачи́нював | позачи́нювали |
| жін.р. | позачи́нювала | |
| сер.р. | позачи́нювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| позачи́нюваний | ||
| Безособова форма | ||
| позачи́нювано | ||
| Дієприслівник | ||
| позачи́нювавши | ||