| помі́стя – іменник середнього роду | ||
| (земельне володіння поміщика; майно, власність – рідко) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | помі́стя | помі́стя |
| родовий | помі́стя | помі́сть |
| давальний | помі́стю | помі́стям |
| знахідний | помі́стя | помі́стя |
| орудний | помі́стям | помі́стями |
| місцевий | на/у помі́сті, помі́стю | на/у помі́стях |
| кличний | помі́стя* | помі́стя* |
| [іст.] |