| | |
| помсти́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | помсти́тися, помсти́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | помсті́мося, помсті́мось, помсті́мся |
| 2 особа | помсти́ся, помсти́сь | помсті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | помщу́ся, помщу́сь | помстимо́ся, помстимо́сь, помсти́мся |
| 2 особа | помсти́шся | помстите́ся, помстите́сь |
| 3 особа | помсти́ться | помстя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | помсти́вся, помсти́всь | помсти́лися, помсти́лись |
| жін.р. | помсти́лася, помсти́лась |
| сер.р. | помсти́лося, помсти́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| помсти́вшись |
