| | |
| попрости́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (попрощатися з ким-небудь; попросити побачення) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | попрости́тися, попрости́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | попрості́мося, попрості́мось, попрості́мся |
| 2 особа | попрости́ся, попрости́сь | попрості́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | попрощу́ся, попрощу́сь | попростимо́ся, попростимо́сь, попрости́мся |
| 2 особа | попрости́шся | попростите́ся, попростите́сь |
| 3 особа | попрости́ться | попростя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | попрости́вся, попрости́всь | попрости́лися, попрости́лись |
| жін.р. | попрости́лася, попрости́лась |
| сер.р. | попрости́лося, попрости́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| попрости́вшись |
