| порозрі́джувати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | порозрі́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | порозрі́джуймо | |
| 2 особа | порозрі́джуй | порозрі́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | порозрі́джую | порозрі́джуємо, порозрі́джуєм |
| 2 особа | порозрі́джуєш | порозрі́джуєте |
| 3 особа | порозрі́джує | порозрі́джують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | порозрі́джував | порозрі́джували |
| жін.р. | порозрі́джувала | |
| сер.р. | порозрі́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| порозрі́джувавши | ||