| | |
| поструга́ти – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | поструга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | постружі́мо, поструга́ймо |
| 2 особа | постружи́, поструга́й | постружі́ть, поструга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | постружу́, поструга́ю | постру́жемо, постру́жем, поструга́ємо, поструга́єм |
| 2 особа | постру́жеш, поструга́єш | постру́жете, поструга́єте |
| 3 особа | постру́же, поструга́є | постру́жуть, поструга́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | поструга́в | поструга́ли |
| жін.р. | поструга́ла |
| сер.р. | поструга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| постру́ганий |
| Безособова форма |
| постру́гано |
| Дієприслівник |
| поструга́вши |
