| похопи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| (раптово пригадати щось; встигнути що-небудь зробити; поспішити) | ||
| Інфінітив | похопи́тися, похопи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | похопі́мося, похопі́мось, похопі́мся | |
| 2 особа | похопи́ся, похопи́сь | похопі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | похоплю́ся, похоплю́сь | похо́пимося, похо́пимось, похо́пимся |
| 2 особа | похо́пишся | похо́питеся, похо́питесь |
| 3 особа | похо́питься | похо́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | похопи́вся, похопи́всь | похопи́лися, похопи́лись |
| жін.р. | похопи́лася, похопи́лась | |
| сер.р. | похопи́лося, похопи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| похопи́вшись | ||
| [розм.] | ||