| привча́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | привча́тися, привча́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | привча́ймося, привча́ймось | |
| 2 особа | привча́йся, привча́йсь | привча́йтеся, привча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | привча́тимуся, привча́тимусь | привча́тимемося, привча́тимемось, привча́тимемся |
| 2 особа | привча́тимешся | привча́тиметеся, привча́тиметесь |
| 3 особа | привча́тиметься | привча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | привча́юся, привча́юсь | привча́ємося, привча́ємось, привча́ємся |
| 2 особа | привча́єшся | привча́єтеся, привча́єтесь |
| 3 особа | привча́ється | привча́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| привча́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | привча́вся, привча́всь | привча́лися, привча́лись |
| жін. р. | привча́лася, привча́лась | |
| сер. р. | привча́лося, привча́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| привча́вшись | ||