| | |
| призна́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | призна́тися, призна́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | призна́ймося, призна́ймось |
| 2 особа | призна́йся, призна́йсь | призна́йтеся, призна́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | призна́юся, призна́юсь | призна́ємося, призна́ємось, призна́ємся |
| 2 особа | призна́єшся | призна́єтеся, призна́єтесь |
| 3 особа | призна́ється | призна́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | призна́вся, призна́всь | призна́лися, призна́лись |
| жін.р. | призна́лася, призна́лась |
| сер.р. | призна́лося, призна́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| призна́вшись |
