МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник

– Семен Гурко, з Борзни, абшитований козак Ніжинського полку. Гурко мовчки розвів руками, ніби сказав: а що я маю робити? – заперечив Гурко. промовив Гурко. глухо промовив Гурко, виймаючи з-за пояса пістоль. Гурко розстебнув на коневі попругу, зняв сідло й гнуздечку. За ним верхи – Ненко й Гурко.

Гуркотіти

гуркоті́в гуркоті́ли жін. гуркоті́ла сер. гуркоті́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник гуркоті́вши

Гуркотати

гуркота́в гуркота́ли жін. гуркота́ла сер. гуркота́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник гуркота́вши

Гуркотня

гуркотня́ – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний гуркотня́ родовий гуркотні́ давальний гуркотні́ знахідний гуркотню́ орудний гуркотне́ю місцевий на/у гуркотні́ кличний гуркотне́* [

Гуркотіння

гуркоті́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний гуркоті́ння родовий гуркоті́ння давальний гуркоті́нню знахідний гуркоті́ння орудний гуркоті́нням місцевий на/у гуркоті́нні, гуркоті́нню кличний гуркоті́ння*

Гуркотання

гуркота́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний гуркота́ння родовий гуркота́ння давальний гуркота́нню знахідний гуркота́ння орудний гуркота́нням місцевий на/у гуркота́нні, гуркота́нню кличний гуркота́ння*

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Лежить старий, покірний біля ніг велетенської потвори, званої палацом, і з глухим гуркотом кадить йому тиміями своїх фабричних димарів. За муром саду глухо й без перерви гуркотить кам’яно-залізний, багатомільйоновий Берлін, наче клекоче велетенський казан під вогнем самої землі.

Гуркотнеча

гуркотне́ча – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний гуркотне́ча родовий гуркотне́чі давальний гуркотне́чі знахідний гуркотне́чу орудний гуркотне́чею місцевий на/у гуркотне́чі кличний гуркотне́че* [розм.]

Гуркотнява

гурко́тнява – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний гурко́тнява родовий гурко́тняви давальний гурко́тняві знахідний гурко́тняву орудний гурко́тнявою місцевий на/у гурко́тняві кличний гурко́тняво* [розм.]