| | |
| прики́нутися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (навмисне створити якесь враження про себе; удати що-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прики́нутися, прики́нутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прики́ньмося, прики́ньмось |
| 2 особа | прики́нься | прики́ньтеся, прики́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прики́нуся, прики́нусь | прики́немося, прики́немось, прики́немся |
| 2 особа | прики́нешся | прики́нетеся, прики́нетесь |
| 3 особа | прики́неться | прики́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прики́нувся, прики́нувсь | прики́нулися, прики́нулись |
| жін.р. | прики́нулася, прики́нулась |
| сер.р. | прики́нулося, прики́нулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прики́нувшись |
