| | |
| приста́витися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (бути поставленим впритул до чогось; бути призначеним; прикинутися кимсь – діал.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | приста́витися, приста́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | приста́вмося, приста́вмось |
| 2 особа | приста́вся | приста́втеся, приста́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приста́витимуся, приста́витимусь | приста́витимемося, приста́витимемось, приста́витимемся |
| 2 особа | приста́витимешся | приста́витиметеся, приста́витиметесь |
| 3 особа | приста́витиметься | приста́витимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | приста́влюся, приста́влюсь | приста́вимося, приста́вимось, приста́вимся |
| 2 особа | приста́вишся | приста́витеся, приста́витесь |
| 3 особа | приста́виться | приста́вляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| приста́влячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | приста́вився, приста́вивсь | приста́вилися, приста́вились |
| жін. р. | приста́вилася, приста́вилась |
| сер. р. | приста́вилося, приста́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| приста́вившись |
