| пристрі́лювати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (убивати або добивати пострілом) | ||
| Інфінітив | пристрі́лювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | пристрі́люймо | |
| 2 особа | пристрі́люй | пристрі́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пристрі́люватиму | пристрі́люватимемо, пристрі́люватимем |
| 2 особа | пристрі́люватимеш | пристрі́люватимете |
| 3 особа | пристрі́люватиме | пристрі́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | пристрі́люю | пристрі́люємо, пристрі́люєм |
| 2 особа | пристрі́люєш | пристрі́люєте |
| 3 особа | пристрі́лює | пристрі́люють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| пристрі́люючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | пристрі́лював | пристрі́лювали |
| жін. р. | пристрі́лювала | |
| сер. р. | пристрі́лювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| пристрі́люваний | ||
| Безособова форма | ||
| пристрі́лювано | ||
| Дієприслівник | ||
| пристрі́лювавши | ||