| | |
| проня́ньчитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | проня́ньчитися, проня́ньчитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | проня́ньчмося, проня́ньчмось |
| 2 особа | проня́ньчся | проня́ньчтеся, проня́ньчтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | проня́ньчуся, проня́ньчусь | проня́ньчимося, проня́ньчимось, проня́ньчимся |
| 2 особа | проня́ньчишся | проня́ньчитеся, проня́ньчитесь |
| 3 особа | проня́ньчиться | проня́ньчаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | проня́ньчився, проня́ньчивсь | проня́ньчилися, проня́ньчились |
| жін.р. | проня́ньчилася, проня́ньчилась |
| сер.р. | проня́ньчилося, проня́ньчилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| проня́ньчившись |
