| просвіти́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (проглянути – про світло) | ||
| Інфінітив | просвіти́тися, просвіти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | просві́титься | просві́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | просвіти́вся, просвіти́всь | просвіти́лися, просвіти́лись |
| жін.р. | просвіти́лася, просвіти́лась | |
| сер.р. | просвіти́лося, просвіти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| просвіти́вшись | ||