| | |
| протя́гуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | протя́гуватися, протя́гуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | протя́гуймося, протя́гуймось |
| 2 особа | протя́гуйся, протя́гуйсь | протя́гуйтеся, протя́гуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протя́гуватимуся, протя́гуватимусь | протя́гуватимемося, протя́гуватимемось, протя́гуватимемся |
| 2 особа | протя́гуватимешся | протя́гуватиметеся, протя́гуватиметесь |
| 3 особа | протя́гуватиметься | протя́гуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | протя́гуюся, протя́гуюсь | протя́гуємося, протя́гуємось, протя́гуємся |
| 2 особа | протя́гуєшся | протя́гуєтеся, протя́гуєтесь |
| 3 особа | протя́гується | протя́гуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| протя́гуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | протя́гувався, протя́гувавсь | протя́гувалися, протя́гувались |
| жін. р. | протя́гувалася, протя́гувалась |
| сер. р. | протя́гувалося, протя́гувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| протя́гувавшись |
