| | |
| прошко́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (провинитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | прошко́дитися, прошко́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | прошко́дьмося, прошко́дьмось |
| 2 особа | прошко́дься | прошко́дьтеся, прошко́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | прошко́джуся, прошко́джусь | прошко́димося, прошко́димось, прошко́димся |
| 2 особа | прошко́дишся | прошко́дитеся, прошко́дитесь |
| 3 особа | прошко́диться | прошко́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | прошко́дився, прошко́дивсь | прошко́дилися, прошко́дились |
| жін.р. | прошко́дилася, прошко́дилась |
| сер.р. | прошко́дилося, прошко́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| прошко́дившись |
