МИРНИЙ Панас – Повiя
свого не одстоїш!" А вiн їй: "Од скаженого поли врiж та тiкай!" I такий вiн Завжди був; i п’яний – мерщiй уляжеться спати, не так, як другi: на копiйку вип’є, а прийде додому – усе догори дном переверне… I от тепер його немає… "Де вiн? … Лягаючи спати, рiшає: завтра… завтра безперемiнно пiду; що б там.