Панас Мирний – Повія

свого не одстоїш!» А він їй: «Од скаженого поли вріж та тікай!» І такий він Завжди був; і п’яний — мерщій уляжеться спати, не так, як другі: на копійку вип’є, а прийде додому — усе догори дном переверне… Лягаючи спати, рішає: завтра… Більше сльозами, ніж стравою, повечеряли обидві — і невеселі полягали спати.

МИРНИЙ Панас – Повiя

свого не одстоїш!" А вiн їй: "Од скаженого поли врiж та тiкай!" I такий вiн Завжди був; i п’яний – мерщiй уляжеться спати, не так, як другi: на копiйку вип’є, а прийде додому – усе догори дном переверне… I от тепер його немає… "Де вiн? Лягаючи спати, рiшає: завтра… завтра безперемiнно пiду; що б там.

Семен Скляренко – Святослав

Потiм Ант пройшов зовсiм близько вiд барлога ведмедя – i з ведмедем вiн зустрiчатись у цей час вiч-на-вiч не хотiв: нехай лягає спати. Вiста з Малушею, натомившись, загорнулись у шкури й лягли спати. – То, мабуть, вже будемо, браття, й спати? – Спати? – Ти сказав правду, брате Микуло, хочеться спати

Улас Самчук – Волинь

Лемент пiдняла, стягнула обох з печi i, патраючи їх, нiби курчат зарiзаних, додавала найдивовижнiшi прислiв’я, стягала з них “оте дрянтисько”, мила отi “ручиська та ножиська”, а далi суворо-пресуворо наказала, що “якщо менi не будете їсти, то я вас тутеньки розтрясу, i зараз менi спати марш”.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Так бавились вони поти, поки не здалось королеві, що пора спочивати; тоді вона одпустила всіх, і кавалери пішли до своїх покоїв, окремо од дамських, де були добрі постелі й сила квітів, як і в світлиці, а панянки теж подалися в свої кімнати, розляглися та й полягали спати.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

* Від надмірної напруги нерви Андрієві притупіли, до того ж він був морально вбитий, внутрішньо розчахнений – в результаті зовнішній світ переставав його цікавити, насіла глибока апатія й страшенно захотілось спати, як було завжди з ним, коли аварійний душевний стан доходив до критичної точки.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Потім вони повкладалися спати, і в Тимка зазоріла надія, що скоро все затихне; але тільки він про це подумав, як Охрім, що, здавалося, вже спав, заворушився і знову став розповідати страшні бувальщини. Повели мене до хліва, кажуть, що оце тут наймити сплять і ти з ними спатимеш.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Старо-світські батюшки та матушки

Старий панотець пішов в пасіку й ліг в катразі спати. Піду ж я в пасіку та розбуджу свого старого, а доки він спатиме! Олеся тільки легенько зітхнула й пішла спати. – закричав він сердито, знов сівши на лаві.– Дай мені доспати, а там кричи хоч до вечора. – Вже правда, що розбігалась, як курка з яйцем,– не дала гаразд і виспатись.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Білі рученята Розкидала, розкрилася… Як квіточка в гаю, Червоніє; а пазуха… Пазухи немає – Розірвана… Мабуть, душно На перині спати Одинокій, молоденькій; Ні з ким розмовляти,- Одна шепче. II «Ой гоп не пила, На весіллі була, До господи не втрапила, До сусіда зайшла, А в сусіда До обіда В льоху спати лягла.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

вкладає спати дорідний сніп і краєчком ока помічає драбиняк, застелений ряднами, на яких золотими дзвониками промениться колосся. Від сну кінську голову виспати можна. схиляється над ним, як над дитиною, вкладає спати. — Ходімо спати! Ото батько й поспати не дасть. — Ти б спати ішов, Омеляне.