| | | | |
| проштукату́рений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | проштукату́рений | проштукату́рена | проштукату́рене | проштукату́рені |
| родовий | проштукату́реного | проштукату́реної | проштукату́реного | проштукату́рених |
| давальний | проштукату́реному | проштукату́реній | проштукату́реному | проштукату́реним |
| знахідний | проштукату́рений | проштукату́рену | проштукату́рене | проштукату́рені |
| орудний | проштукату́реним | проштукату́реною | проштукату́реним | проштукату́реними |
| місцевий | на/у проштукату́реному, проштукату́ренім | на/у проштукату́реній | на/у проштукату́реному, проштукату́ренім | на/у проштукату́рених |
