| | |
| псякува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (лаяти, ганьбити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | псякува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | псяку́ймо |
| 2 особа | псяку́й | псяку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | псякува́тиму | псякува́тимемо, псякува́тимем |
| 2 особа | псякува́тимеш | псякува́тимете |
| 3 особа | псякува́тиме | псякува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | псяку́ю | псяку́ємо, псяку́єм |
| 2 особа | псяку́єш | псяку́єте |
| 3 особа | псяку́є | псяку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| псяку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | псякува́в | псякува́ли |
| жін. р. | псякува́ла |
| сер. р. | псякува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| псяко́ваний |
| Безособова форма |
| псяко́вано |
| Дієприслівник |
| псякува́вши |
