| ві́кінг – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ві́кінг | ві́кінги |
| родовий | ві́кінга | ві́кінгів |
| давальний | ві́кінгові, ві́кінгу | ві́кінгам |
| знахідний | ві́кінга | ві́кінгів |
| орудний | ві́кінгом | ві́кінгами |
| місцевий | на/у ві́кінгові, ві́кінгу | на/у ві́кінгах |
| кличний | ві́кінгу | ві́кінги |