| ві́руючий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ві́руючий | ві́руюча | ві́руюче | ві́руючі |
| родовий | ві́руючого | ві́руючої | ві́руючого | ві́руючих |
| давальний | ві́руючому | ві́руючій | ві́руючому | ві́руючим |
| знахідний | ві́руючого, ві́руючий | ві́руючу | ві́руюче | ві́руючих, ві́руючі |
| орудний | ві́руючим | ві́руючою | ві́руючим | ві́руючими |
| місцевий | на/у ві́руючому, ві́руючім | на/у ві́руючій | на/у ві́руючому, ві́руючім | на/у ві́руючих |