| | |
| вгоро́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вгоро́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вгоро́джуймо |
| 2 особа | вгоро́джуй | вгоро́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вгоро́джуватиму | вгоро́джуватимемо, вгоро́джуватимем |
| 2 особа | вгоро́джуватимеш | вгоро́джуватимете |
| 3 особа | вгоро́джуватиме | вгоро́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вгоро́джую | вгоро́джуємо, вгоро́джуєм |
| 2 особа | вгоро́джуєш | вгоро́джуєте |
| 3 особа | вгоро́джує | вгоро́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вгоро́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вгоро́джував | вгоро́джували |
| жін. р. | вгоро́джувала |
| сер. р. | вгоро́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вгоро́джуваний |
| Безособова форма |
| вгоро́джувано |
| Дієприслівник |
| вгоро́джувавши |
