вербува́тівський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вербува́тівський | вербува́тівська | вербува́тівське | вербува́тівські |
родовий | вербува́тівського | вербува́тівської | вербува́тівського | вербува́тівських |
давальний | вербува́тівському | вербува́тівській | вербува́тівському | вербува́тівським |
знахідний | вербува́тівський, вербува́тівського | вербува́тівську | вербува́тівське | вербува́тівські, вербува́тівських |
орудний | вербува́тівським | вербува́тівською | вербува́тівським | вербува́тівськими |
місцевий | на/у вербува́тівському, вербува́тівськім | на/у вербува́тівській | на/у вербува́тівському, вербува́тівськім | на/у вербува́тівських |