| | |
| вируча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вируча́тися, вируча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вируча́ймося, вируча́ймось |
| 2 особа | вируча́йся, вируча́йсь | вируча́йтеся, вируча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вируча́тимуся, вируча́тимусь | вируча́тимемося, вируча́тимемось, вируча́тимемся |
| 2 особа | вируча́тимешся | вируча́тиметеся, вируча́тиметесь |
| 3 особа | вируча́тиметься | вируча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вируча́юся, вируча́юсь | вируча́ємося, вируча́ємось, вируча́ємся |
| 2 особа | вируча́єшся | вируча́єтеся, вируча́єтесь |
| 3 особа | вируча́ється | вируча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вируча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вируча́вся, вируча́всь | вируча́лися, вируча́лись |
| жін. р. | вируча́лася, вируча́лась |
| сер. р. | вируча́лося, вируча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| вируча́вшись |
