| вичува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (відчуватися) | ||
| Інфінітив | вичува́тися, вичува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вичува́тиметься | вичува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | вичува́ється | вичува́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вичува́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вичува́вся, вичува́всь | вичува́лися, вичува́лись |
| жін. р. | вичува́лася, вичува́лась | |
| сер. р. | вичува́лося, вичува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вичува́вшись | ||
| [рідко] | ||