| впоряди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | впоряди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | впоряді́мо, впоряді́м | |
| 2 особа | впоряди́ | впоряді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | впоряджу́ | впоря́димо, впоря́дим |
| 2 особа | впоря́диш | впоря́дите |
| 3 особа | впоря́дить | впоря́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | впоряди́в | впоряди́ли |
| жін.р. | впоряди́ла | |
| сер.р. | впоряди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| впоря́джений | ||
| Безособова форма | ||
| впоря́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| впоряди́вши | ||