| | |
| встатко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | встатко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | встатко́вуймо |
| 2 особа | встатко́вуй | встатко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | встатко́вуватиму | встатко́вуватимемо, встатко́вуватимем |
| 2 особа | встатко́вуватимеш | встатко́вуватимете |
| 3 особа | встатко́вуватиме | встатко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | встатко́вую | встатко́вуємо, встатко́вуєм |
| 2 особа | встатко́вуєш | встатко́вуєте |
| 3 особа | встатко́вує | встатко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| встатко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | встатко́вував | встатко́вували |
| жін. р. | встатко́вувала |
| сер. р. | встатко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| встатко́вувавши |
