| всте́жити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | всте́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | всте́жмо | |
| 2 особа | встеж | всте́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | всте́жу | всте́жимо, всте́жим |
| 2 особа | всте́жиш | всте́жите |
| 3 особа | всте́жить | всте́жать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | всте́жив | всте́жили |
| жін.р. | всте́жила | |
| сер.р. | всте́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| всте́живши | ||