| | |
| вту́плювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | вту́плювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | вту́плюймо |
| 2 особа | вту́плюй | вту́плюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вту́плюватиму | вту́плюватимемо, вту́плюватимем |
| 2 особа | вту́плюватимеш | вту́плюватимете |
| 3 особа | вту́плюватиме | вту́плюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | вту́плюю | вту́плюємо, вту́плюєм |
| 2 особа | вту́плюєш | вту́плюєте |
| 3 особа | вту́плює | вту́плюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| вту́плюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | вту́плював | вту́плювали |
| жін. р. | вту́плювала |
| сер. р. | вту́плювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| вту́плюваний |
| Безособова форма |
| вту́плювано |
| Дієприслівник |
| вту́плювавши |
