ЗАБУЖКО Оксана – Польові дослідження з українського сексу Posted on by / 0 Comment …наздоганяє тебе через двадцять рокiв, випускає з найглухiших пiдвальних закапелкiв твоєї iстоти сплакану й зацьковану дiвчинку-пiдлiтка, що заповняє тебе цiлком, i лунко, розкотисто регочеться: а що, втекла?… Може, й справдi – раби не повиннi родити дiтей, питає вона себе, мляво втупившись у вiкно: вночi впав перший снiг, але тепер розтанув…
БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника Posted on by / 0 Comment Це був невисокий на зріст плечистий мужчина, добродушний, любив говорити, жартувати й розкотисто сміятися.
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment Той подивився на довгий списаний з одного боку аркуш паперу і розкотисто зареготав: –
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment як тільки запало мовчання на честь славних загиблих, одностайно й розкотисто ревнув: «Evviva d’Annunzio!»[13] Д’Аннунціо не раз промовляв до них після перемог і перед поразками, тож солдати знали, що їм кричати, коли оратор робить паузу.
НЕСТАЙКО Всеволод Зіновійович – Загадка старого клоуна Posted on by / 0 Comment Одкинув назад голову й зареготав, весело, розкотисто, на повнi груди: –
СТАСЬ Анатолий – Сріблясте марево Posted on by / 0 Comment Тепер канонада лунала розкотисто і погрозливо, з точно розрахованими інтервалами… Сухі пальці звично ковзнули по ґудзиках кітеля.
Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності Posted on by / 0 Comment Василенко, який сидів навпроти, розкотисто сміявся з наших переміщень, ще більше сміявся він, коли я втулив між собою й Токовим також і Євгена, потім налив нам по чарці, чокнувся з нами й з Алею, продекламував, підморгуючи до нас обох: –
