| ву́личник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (бродяга) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ву́личник | ву́личники |
| родовий | ву́личника | ву́личників |
| давальний | ву́личникові, ву́личнику | ву́личникам |
| знахідний | ву́личника | ву́личників |
| орудний | ву́личником | ву́личниками |
| місцевий | на/у ву́личникові, ву́личнику | на/у ву́личниках |
| кличний | ву́личнику | ву́личники |
| [рідко] |