| ґрунь – іменник чоловічого роду | ||
| (вершина гори) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ґрунь | ґру́ні |
| родовий | ґру́ня | ґру́нів |
| давальний | ґру́ню, ґру́неві | ґру́ням |
| знахідний | ґрунь | ґру́ні |
| орудний | ґру́нем | ґру́нями |
| місцевий | на/у ґру́ні, ґру́ню | на/у ґру́нях |
| кличний | ґру́ню* | ґру́ні* |