Результати пошуку слова: Ґрунь

ґрунь – іменник чоловічого роду (вершина гори) відмінок однина множина називний ґрунь ґру́ні родовий ґру́ня ґру́нів давальний ґру́ню, ґру́неві ґру́ням знахідний ґрунь ґру́ні орудний ґру́нем ґру́нями місцевий на/у ґру́ні, ґру́ню на/у ґру́нях кличний ґру́ню* ґру́ні*

Олекса сам вийшов на ґрунь, аби додивитися, чи не видно знака від Головача. — Раз єкос ци би з Дилятина, ци звідки йшов Довбуш суди ґруньми і тут, на Яршиці, посів го день, так що не міг у село доступити уже.