| гукну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (крикнути, покликати) | ||
| Інфінітив | гукну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | гукні́мо, гукні́м | |
| 2 особа | гукни́ | гукні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | гукну́ | гукнемо́, гукне́м |
| 2 особа | гукне́ш | гукнете́ |
| 3 особа | гукне́ | гукну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | гукну́в | гукну́ли |
| жін.р. | гукну́ла | |
| сер.р. | гукну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| гукну́вши | ||