ґрунтоцеме́нтний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ґрунтоцеме́нтний | ґрунтоцеме́нтна | ґрунтоцеме́нтне | ґрунтоцеме́нтні |
родовий | ґрунтоцеме́нтного | ґрунтоцеме́нтної | ґрунтоцеме́нтного | ґрунтоцеме́нтних |
давальний | ґрунтоцеме́нтному | ґрунтоцеме́нтній | ґрунтоцеме́нтному | ґрунтоцеме́нтним |
знахідний | ґрунтоцеме́нтний | ґрунтоцеме́нтну | ґрунтоцеме́нтне | ґрунтоцеме́нтні |
орудний | ґрунтоцеме́нтним | ґрунтоцеме́нтною | ґрунтоцеме́нтним | ґрунтоцеме́нтними |
місцевий | на/у ґрунтоцеме́нтному, ґрунтоцеме́нтнім | на/у ґрунтоцеме́нтній | на/у ґрунтоцеме́нтному, ґрунтоцеме́нтнім | на/у ґрунтоцеме́нтних |