| | | | |
| ґрунтоцеме́нтний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ґрунтоцеме́нтний | ґрунтоцеме́нтна | ґрунтоцеме́нтне | ґрунтоцеме́нтні |
| родовий | ґрунтоцеме́нтного | ґрунтоцеме́нтної | ґрунтоцеме́нтного | ґрунтоцеме́нтних |
| давальний | ґрунтоцеме́нтному | ґрунтоцеме́нтній | ґрунтоцеме́нтному | ґрунтоцеме́нтним |
| знахідний | ґрунтоцеме́нтний | ґрунтоцеме́нтну | ґрунтоцеме́нтне | ґрунтоцеме́нтні |
| орудний | ґрунтоцеме́нтним | ґрунтоцеме́нтною | ґрунтоцеме́нтним | ґрунтоцеме́нтними |
| місцевий | на/у ґрунтоцеме́нтному, ґрунтоцеме́нтнім | на/у ґрунтоцеме́нтній | на/у ґрунтоцеме́нтному, ґрунтоцеме́нтнім | на/у ґрунтоцеме́нтних |
