| діакрити́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | діакрити́чний | діакрити́чна | діакрити́чне | діакрити́чні |
| родовий | діакрити́чного | діакрити́чної | діакрити́чного | діакрити́чних |
| давальний | діакрити́чному | діакрити́чній | діакрити́чному | діакрити́чним |
| знахідний | діакрити́чний | діакрити́чну | діакрити́чне | діакрити́чні |
| орудний | діакрити́чним | діакрити́чною | діакрити́чним | діакрити́чними |
| місцевий | на/у діакрити́чному, діакрити́чнім | на/у діакрити́чній | на/у діакрити́чному, діакрити́чнім | на/у діакрити́чних |