двірничи́ха – іменник жіночого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | двірничи́ха | двірничи́хи |
родовий | двірничи́хи | двірничи́х |
давальний | двірничи́сі | двірничи́хам |
знахідний | двірничи́ху | двірничи́х |
орудний | двірничи́хою | двірничи́хами |
місцевий | на/у двірничи́сі | на/у двірничи́хах |
кличний | двірничи́хо | двірничи́хи |
[розм.] |