| дводугови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дводугови́й | дводугова́ | дводугове́ | дводугові́ |
| родовий | дводугово́го | дводугово́ї | дводугово́го | дводугови́х |
| давальний | дводугово́му | дводугові́й | дводугово́му | дводугови́м |
| знахідний | дводугови́й | дводугову́ | дводугове́ | дводугові́ |
| орудний | дводугови́м | дводугово́ю | дводугови́м | дводугови́ми |
| місцевий | на/у дводугово́му, дводугові́м | на/у дводугові́й | на/у дводугово́му, дводугові́м | на/у дводугови́х |