| | | | |
| двоелеме́нтний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | двоелеме́нтний | двоелеме́нтна | двоелеме́нтне | двоелеме́нтні |
| родовий | двоелеме́нтного | двоелеме́нтної | двоелеме́нтного | двоелеме́нтних |
| давальний | двоелеме́нтному | двоелеме́нтній | двоелеме́нтному | двоелеме́нтним |
| знахідний | двоелеме́нтний, двоелеме́нтного | двоелеме́нтну | двоелеме́нтне | двоелеме́нтні, двоелеме́нтних |
| орудний | двоелеме́нтним | двоелеме́нтною | двоелеме́нтним | двоелеме́нтними |
| місцевий | на/у двоелеме́нтному, двоелеме́нтнім | на/у двоелеме́нтній | на/у двоелеме́нтному, двоелеме́нтнім | на/у двоелеме́нтних |
