| двоосно́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | двоосно́вний | двоосно́вна | двоосно́вне | двоосно́вні |
| родовий | двоосно́вного | двоосно́вної | двоосно́вного | двоосно́вних |
| давальний | двоосно́вному | двоосно́вній | двоосно́вному | двоосно́вним |
| знахідний | двоосно́вний | двоосно́вну | двоосно́вне | двоосно́вні |
| орудний | двоосно́вним | двоосно́вною | двоосно́вним | двоосно́вними |
| місцевий | на/у двоосно́вному, двоосно́внім | на/у двоосно́вній | на/у двоосно́вному, двоосно́внім | на/у двоосно́вних |