| | |
| декантува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | декантува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | деканту́ймо |
| 2 особа | деканту́й | деканту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | декантува́тиму | декантува́тимемо, декантува́тимем |
| 2 особа | декантува́тимеш | декантува́тимете |
| 3 особа | декантува́тиме | декантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | деканту́ю | деканту́ємо, деканту́єм |
| 2 особа | деканту́єш | деканту́єте |
| 3 особа | деканту́є | деканту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| деканту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | декантува́в | декантува́ли |
| жін. р. | декантува́ла |
| сер. р. | декантува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| деканто́ваний |
| Безособова форма |
| деканто́вано |
| Дієприслівник |
| декантува́вши |
