| довіря́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | довіря́тися, довіря́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | довіря́ймося, довіря́ймось | |
| 2 особа | довіря́йся, довіря́йсь | довіря́йтеся, довіря́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | довіря́тимуся, довіря́тимусь | довіря́тимемося, довіря́тимемось, довіря́тимемся |
| 2 особа | довіря́тимешся | довіря́тиметеся, довіря́тиметесь |
| 3 особа | довіря́тиметься | довіря́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | довіря́юся, довіря́юсь | довіря́ємося, довіря́ємось, довіря́ємся |
| 2 особа | довіря́єшся | довіря́єтеся, довіря́єтесь |
| 3 особа | довіря́ється | довіря́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| довіря́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | довіря́вся, довіря́всь | довіря́лися, довіря́лись |
| жін. р. | довіря́лася, довіря́лась | |
| сер. р. | довіря́лося, довіря́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| довіря́вшись | ||