| докорі́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | докорі́нний | докорі́нна | докорі́нне | докорі́нні |
| родовий | докорі́нного | докорі́нної | докорі́нного | докорі́нних |
| давальний | докорі́нному | докорі́нній | докорі́нному | докорі́нним |
| знахідний | докорі́нний | докорі́нну | докорі́нне | докорі́нні |
| орудний | докорі́нним | докорі́нною | докорі́нним | докорі́нними |
| місцевий | на/у докорі́нному, докорі́ннім | на/у докорі́нній | на/у докорі́нному, докорі́ннім | на/у докорі́нних |