| | |
| домізкува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | домізкува́тися, домізкува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | домізку́ймося, домізку́ймось |
| 2 особа | домізку́йся, домізку́йсь | домізку́йтеся, домізку́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | домізку́юся, домізку́юсь | домізку́ємося, домізку́ємось, домізку́ємся |
| 2 особа | домізку́єшся | домізку́єтеся, домізку́єтесь |
| 3 особа | домізку́ється | домізку́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | домізкува́вся, домізкува́всь | домізкува́лися, домізкува́лись |
| жін.р. | домізкува́лася, домізкува́лась |
| сер.р. | домізкува́лося, домізкува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| домізкува́вшись |
