| допризо́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | допризо́вний | допризо́вна | допризо́вне | допризо́вні |
| родовий | допризо́вного | допризо́вної | допризо́вного | допризо́вних |
| давальний | допризо́вному | допризо́вній | допризо́вному | допризо́вним |
| знахідний | допризо́вний, допризо́вного | допризо́вну | допризо́вне | допризо́вні, допризо́вних |
| орудний | допризо́вним | допризо́вною | допризо́вним | допризо́вними |
| місцевий | на/у допризо́вному, допризо́внім | на/у допризо́вній | на/у допризо́вному, допризо́внім | на/у допризо́вних |