| ду́бнути – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ду́бнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ду́бнімо, ду́бнім | |
| 2 особа | ду́бни | ду́бніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ду́бнутиму | ду́бнутимемо, ду́бнутимем |
| 2 особа | ду́бнутимеш | ду́бнутимете |
| 3 особа | ду́бнутиме | ду́бнутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ду́бну | ду́бнемо, ду́бнем |
| 2 особа | ду́бнеш | ду́бнете |
| 3 особа | ду́бне | ду́бнуть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ду́бнучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ду́бнув | ду́бнули |
| жін. р. | ду́бнула | |
| сер. р. | ду́бнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ду́бнувши | ||